День народження Джоан Роулінг
31.07.2021 Бібліотечні новини
Джоа́н «Джо» Ро́улінг (англ. Joanne Rowling; псевдоніми — Дж. К. Ро́лінґ і Роберт Ґалбрейт; нар. 31 липня 1965) — британська письменниця, сценаристка, кінопродюсерка, здебільшого відома як авторка серії романів про Гаррі Поттера. Її книги одержали світове визнання, виграли низку нагород і вийшли накладом понад 400 мільйонів примірників. Септологія очолила список найбільш продаваних серій романів в історії[en] та була екранізована в серії однойменних кінофільмів, у продюсуванні та створенні сценарію до яких доклалась і сама письменниця.
Хоча й пише під літературним псевдонімом Дж. К. Ролінґ (англ. J. K. Rowling, вимовляється подібно rolling — IPA:/rəʊ.lɪŋ/[4]), письменниця не має середнього імені (middle name), отже її повне ім'я — Джоан Ролінґ (або Роулінг). Перед публікацією першої книги лондонське видавництво Bloomsbury Publishing Plc побоювалося, що одна з читацьких цільових груп (хлопчики) можуть відмовитись купувати книги, написані автором-жінкою. Видавництво вирішило, що Джоан Ролінґ використає два ініціали. Не маючи середнього імені, Роулінг вибрала в якості другого ініціалу псевдоніму K. від Кетлін, використавши ім'я своєї бабусі по батьковій лінії — Kathleen Ada Bulgen Rowling[5]. Ім'я Кетлін ніколи не було частиною її справжнього імені[6]. Після одруження її офіційне ім'я є Джоан Мюррей (Joanne Murray)[7]. Авторка називає себе «Джо» («Jo») і стверджує: «Ніхто ніколи не називав мене „Джоан“, коли я була малою, хіба що коли були сердиті на мене»[8].
Інший, «чоловічий» псевдонім Дж. Ролінґ сконструювала з вигаданого для себе ще в дитячі роки прізвища Ґалбрейт (англ. Ella Galbraith) та імені її кумира Роберта Кеннеді[9].
Джоан Роулінг народилася 31 липня 1965 року[10][11] в місті Єйті, Глостершир, Англія[12][13], у сім'ї лаборантки Ен Роулінг (дівоче прізвище Волант) та авіаінженера англійської фірми «Роллс-ройс» Піта Джеймса Роулінга[14][15]. Її батьки познайомилися в поїзді, який вирушав зі станції Кінгс-кросс та прямував до Арброта 1964 року[16]. Вони одружилися 14 березня 1965 року[16]. Один із прадідів Роулінг по матері Дугальд Кемпбелл був шотландцем із Ламлаша[17][18]. Луї Волант, французький дідусь її матері по батьковій лінії[19], був нагороджений бойовим Хрестом за виняткову мужність у захисті села Курсель-ле-Конт під час Першої світової війни. Роулінг спочатку вважала, що Волант отримав орден Почесного легіону під час війни, — про це вона сказала, коли отримала його 2009 року. Пізніше в епізоді британського генеалогічного циклу «Як думаєш, хто ти?» вона відкрила правду, що Почесний легіон отримав інший Луїс Волант. Почувши розповідь діда про хоробрість і виявивши, що Військовий Хрест призначений для «звичайних» солдатів, як її дідусь, який був офіціантом, вона заявила, що Військовий Хрест для неї «кращий», ніж Почесний легіон[20][21].
Сестра Роулінг Діана[22] народилася в їхньому будинку, коли Роулінг було 23 місяці[13]. Сім'я переїхала в сусіднє село Вінтерборн, коли Роулінг було чотири[23]. У дитинстві Роулінг часто писала фантастичні історії, які читала сестрі[4]. Дівчина любила читати, до чого її заохочувала мати. Роулінг змалечку мріяла стати письменницею. Свою першу історію про кролика, який хворів на кір, придумала, коли їй було п'ять-шість років.
У дев'ять років, 1974 року, разом із родиною переїхала в будівлю Черч-Котедж у селі Татшилл (Глостершир), недалеко від Чепстоу, Уельс[13]. Роулінг відвідувала там загальноосвітню школу. Джоан отримувала дуже гарні оцінки, особливо з гуманітарних предметів[24]. За її власними твердженнями вона не була особливо сильною в математиці та спорті.
Коли Джоана була юнкою, її двоюрідна бабця подарувала їй копію автобіографії Джессіки Мітфорд «Доці і нечеми»[25]. Мітфорд стала героїнею для Роулінг, і Роулінг прочитала всі її книги[26].
У старшій школі її обрали студентською представницею[27]. Пізніше вигадана героїня Герміона Ґрейнджер відповідає тому образу, який вона мала тоді, як зовні, так і за характером[28].
Після школи навчалася на філологічному факультеті (спеціальність «Французька мова та література») провінційного університету місті Ексетер[29][30][31], після закінчення якого 1987 року вона працювала на різних офісних роботах. Окрім того, Роулінг два роки працювала секретарем лондонського відділу організації «Міжнародна амністія»[32].
Мати Роулінг померла від розсіяного склерозу у грудні 1990 року у віці 45 років[13]. У 26 років Роулінг поїхала в Португалію, де влаштувалася вчителькою англійської мови та літератури[33][34]. У цей час вона працювала над двома романами для дорослих, які ніколи не видавала і згодом знищила. У березні 1992 року вона познайомилася з португальським телевізійним журналістом Хорхе Арантесом, за якого вийшла заміж у жовтні 1992 року[16]. Після народження першої доньки Джесіки 1993 року Роулінг та Арантес розлучились у листопаді того ж року[16][35].
Джоан Роулінг повернулася до Великої Британії і оселилася в шотландській столиці Единбурзі[36]. Як одинока мати маленької дитини, вона тоді жила на соціальне забезпечення і працювала над своєю першою книгою. У цей час Роулінг почала писати книгу про хлопчика-сироту, котрого взяли у прийми лихі родичі і котрий навіть гадки не мав про свої чаклунські здібності до того дня, коли його відвезли на літаючому мотоциклі у школу чарівників[37]. Молодіжний менеджер видавництва Каннінгем свого часу радив письменниці знайти іншу роботу, оскільки дитячими книгами не можна заробити на життя. Тому Роулінг пройшла аспірантуру в Единбурзькому університеті, щоб знову працювати викладачем[38]. 26 грудня 2001 року Джоан Роулінг вийшла заміж за лікаря Ніла Мюррея[39] і 2003 року народила сина[40]. 23 січня 2005 року Джоан втретє стала матір'ю: в Единбурзі народила другу дочку[41].
У 1990 році Джоан Роулінг вигадала образ Гаррі Поттера, їдучи в поїзді з Манчестера до Лондона. З самого початку вона знала, що це буде семитомна серія книг про молодого чарівника, який відвідує школу для відьом та чаклунів. Першу книгу серії — «Гаррі Поттер і філософський камінь», котра вийшла друком у Великій Британії в 1997 p., — Ролінґ писала п'ять років. Закінчити роман їй вдалося завдяки Шотландській раді у справах мистецтв, яка виділила Ролінґ невеликий ґрант у рамках підтримки дитячих письменників[42]. Коли рукопис було закінчено, виявилося, що жодне видавництво не захотіло видавати книгу початкуючої письменниці. Ролінґ віддала рукопис літературному агенту, а сама влаштувалася вчителькою французької мови в один із единбурзьких коледжів, щоб мати змогу утримувати доньку.
У 1995 році вона закінчила роман «Гаррі Поттер і філософський камінь». Через рік Джоан підписала контракт з літературним агентом Крістофером Літтлом[16]. Після того, як агентство пропонувало книгу кільком видавцям і неодноразово отримувало відмови, у 1995 році невелике видавництво «Блумсбері» погодилося її прийняти[16][43]. Книга накладом 500 примірників вийшла у світ 26 червня 1997 року[44]. Видавці не могли уявити, якої популярності набуде проста дитяча казка. Історія про Поттера миттєво стала хітом у Великій Британії, а потім і в усьому світі. Через три дні після публікації першого роману про Гаррі Поттера американський видавець Scholastic придбав американські права на перший твір Ролінґ за 100 000 доларів[45]. За контрактом письменниця зі своїм агентом отримала 80 відсотків від цього. У вересні 1997 року Карлсен Ферляґ з Гамбурга придбав права на всі сім романів серії для німецькомовного простору. Роман «Гаррі Поттер і філософський камінь» вийшов наступного року з початковим накладом 8000 примірників. За чотири роки оборот видавництва виріс на 143 % і склав у 2001 році 100 млн доларів.
Другий том «Гаррі Поттер і таємна кімната» був завершений письменницею незабаром після публікації першого тому і був опублікований 1998 року[46]. Перші два томи вже добре продавалися, а після публікації третього тому «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» (1999) до Джоан Ролінґ прийшла справді всесвітня популярність[47]. Починаючи з жовтня 1999 року, перші три томи займали перші три місця у списку бестселерів Нью-Йорк таймс. Четвертий том «Гаррі Поттер і келих вогню», опублікований 2000 року, з'явився у рекордних перших виданнях у мільйоні примірників у Великій Британії та Німеччині та 3,8 млн у США[48][49].
П'ятий том «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» був опублікований у червні 2003 року зі ще більшою кількістю примірників, ніж попередні. Шостий том «Гаррі Поттер і напівкровний Принц» Ролінґ закінчила у грудні 2004 року, і він був надрукований у липні 2005 року[50]. 11 січня 2007 року Джоан Ролінґ закінчила роботу над сьомим і останнім томом «Гаррі Поттер і смертельні реліквії». Вона написала дату на мармуровому бюсті в готельному номері в Единбурзі, де вона востаннє працювала над книгою: «Дж. К. Ролінґ закінчила писати „Гаррі Поттера і смертельні реліквії“ в цій кімнаті 11 січня 2007 року»[51][52].
Закінчивши свою гепталогію Гаррі Поттера, Джоан Роулінг звернулася до інших проєктів. 2007 року Джоан Ролінґ зробила сім рукописних та ілюстрованих копій книги «Казки барда Бідла». Там міститься п'ять казок на 157 сторінках, у тому числі «Казка про трьох братів», яка відіграє значну роль у романі «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії». Роулінг передала шість примірників тим, хто підтримував її найбільше за 17 років, коли вона працювала над Гаррі Поттером. Сьома книга була виставлена на аукціон у Sotheby's у Лондоні у грудні 2007 року, на благо кампанії «Голос дітей» благодійної організації «Дитяча група високого рівня», співзасновником якої стала письменниця. Компанія онлайн-замовлення поштою amazon.com отримала контракт на 1 750 000 британських фунтів (близько 2,75 мільйона євро). На 4 грудня 2008 року книга вийшла англійською мовою у двох версіях; чисті надходження від продажу на користь «Дитячому голосу».