Северин Наливайко народився у смт Гусятин Тернопільської області (точна дата народження невідома), загинув 11 квітня 1597 у Варшаві, Польща. Український і козацький ватажок кінця XVI століття, керівник повстання, яке охопило значну територію сучасних України та Білорусі, що входила в той час до складу Речі Посполитої.

Подвиг Северина Наливайка

У кожної нації є свій Спартак (Стародавній Рим) або Мігель Ідальго (Мексика), Салават Юлаєв (Башкирія) або Ісікава Гоемон (Японія), Тадеуш Костюшко (Польща) або Нестор Махно, Устим Кармелюк чи Северин Наливайко (Україна) – народні герої, пам'ять про яких живе століттями, особливо якщо в кінці боротьби на них чекав полон і люта смерть від ворога, від розповіді про яку холоне кров.

Саме таким першим українським національним героєм вважається Северин Наливайко, сотник Запорізької Січі, що підняв у 1594-1596 рр. найпотужніше антипольське повстання, яке охопило майже третину території Речі Посполитої – від Волині на заході до Чернігова та Лубен на сході, від Молдавії на півдні до Мінська і Могильова на півночі.

Повсталі вимагали дати їм 3 види "свободи", як її розуміли в ті роки:

жити, оскільки польський шляхтич мав право забити до смерті свого кріпака;

мати свою землю і господарювати на ній. Усі землі того часу перебували у володінні шляхтичів;

свободи віросповідання (православ'я замість католицтва).

Повстання було придушене, оскільки у селян з косами і вилами не було жодного шансу перемогти державу, а Наливайка очікувала така люта смерть, що через 240 років Микола Гоголь прочитав про неї і був вражений. Шок письмнника був настільки сильним, що цю розповідь він вирішив використати під час написання сцени страти козаків у Варшаві, описаної в повісті “Тарас Бульба”. Сильними були ненависть польських панів і їх страх перед козацьким отаманом, який 1,5 роки тримав у напрузі всю державу, посягнув на їхню владу і закони.

Цікаве про Северина Наливайка

Попри те, що, згідно з офіційною версією, Северин Наливайко народився в Гусятині, існують дані про те, що насправді він з'явився на світ або в Кам'янці-Подільському, або в Острозі приблизно у другій половині 60-х років XVI століття;

події, що відбулися у 1595-1596 роках, справили таке сильне враження на поляків, що шляхта почала називати українсько-білоруську православну опозицію “Наливайком”;

свого часу Михайло Грушевський зазначав, що “скоро по смерті – а може, ще й за життя, Наливайко виріс до розмірів бунтівника-претендента на корону, кандидата на пост українського короля”;

відомий "батько космонавтики” Костянтин Едуардович Ціолковський вів свій родовід від козака Северина Наливайка, вказуючи, що прямі нащадки Наливайка були заслані у Плоцьке воєводство, де поріднилися з дворянською родиною, прийняли її прізвище і стали Ціолковськими.

Біографія Северина Наливайка

1593 рік: брав участь у придушенні повстання Косинського, служив сотником у козацькому “надвірному війську” князя К.Острозького

1594 рік: ходив під Кілію і Бендери на чолі загону, який виступав проти татар. Почав повстання нападом на шляхетські “рочки” у Брацлаві

1 липня 1594 року Наливайко прибув на Січ, де закликав підняти зброю проти шляхетського панування. Сталося це після того, як він зі своїм військом вигнав татар із Поділля

1595 рік: здійснив успішні набіги на Угорщину і Молдавію

Весна 1595 року: повстанське військо розділилося. Наливайко зі своїм військом вирушив на Волинь, де заволодів Луцьком. Після цього він вирушив до білоруського Слуцька, потім – у Могильов і Бобруйськ, після чого пішов на Білу Церкву

Повстанське військо відбило наступ поляків під Білою Церквою, але змушене було відступити на Лівобережжя. Більша частина козацької старшини організувала змову та підступно захопила Наливайка

7 червня 1596 року Наливайко та інші керівники повстання були видані Станіславу Жолкевському, який обіцяв амністувати їх. Однак він наказав вирізати всіх ватажків

21 квітня 1597 року Северина Наливайка четвертували у Варшаві, а відсічені частини тіла розвісили по різних місцях. Тим не менш існує легенда, згідно з якою Северин Наливайко був спалений живцем в мідній кобилі у Варшаві за наказом самого короля

Увічнення пам'яті Северина Наливайка

Про С.Наливайка складено безліч народних дум. Зокрема, Тарас Шевченко його згадував неодноразово у своїй поемі “Тарасова ніч”;

Національний банк України ввів у обіг монету номіналом 20 гривень із зображенням Северина Наливайка;

Ліна Костенко згадувала про Наливайка у своєму творі “Маруся Чурай”;

Микола Вінграновський написав роман “Северин Наливайко”;

Іван Ле став автором історичного роману “Наливайко”;

На території України, в т.ч. і в Білій Церкві, існують вулиці, проспекти, провулки і площі, названі на честь Северина Наливайка.