до 180-річчя Еміля Золя

02.04.2020 Бібліотечні новини


2 квітня 2020 р. уся світова громадськість відзначає 180-річчя від дня народження великого французького письменника Еміля Золя, одного з найвизначніших представників реалізму другої половини XIX століття. Він стояв у центрі літературного життя Франції і продовжував традиції Стендаля, Бальзака, Флобера.

Перш ніж почати працювати в літературі Золя займався журналістською діяльністю. Від 1871 до 1893 року він написав двадцять романів, що входять до циклу «Ругон-Маккари», котрі принесли йому світову популярність і статус найбільшого національного письменника після Віктора Гюго. Драматичні події, бурхливі пристрасті, про які розповідав Золя, захоплювали читача, змушуючи любити, ненавидіти, страждати й сподіватися. У кожен створений образ він вкладав частинку самого себе.

Згадаймо деякі твори письменника.

«Тереза Ракен» - зразок натуралістичного роману про кохання.

«Пастка» - роман про народ, робітничий клас, про моральне падіння людини, соціальну шкоду алкоголізму.

«Дамське щастя» - книга про кохання, про великих і дрібних підприємців епохи імперіалізму.

«Жерміналь» - роман про працю шахтарів Франції, про сім'ї шахтарського селища, трудову солідарність та кохання.

«Розгром» - історико-філософський роман про події франко-пруської війни, про поразку французів, у якому автор засуджує антипатріотичні сили Франції.

Багато творів письменника екранізовані.

Еміль Золя залишив такий глибокий слід у французькій та світовій літературі, що мало хто з видатних письменників тією чи іншою мірою не висловив свого ставлення до життя і творчості зачинателя «натуральної школи». У числі послідовників і шанувальників французького письменника були Теодор Драйзер, Арнольд Цвейг, Ернест Гемінґвей, Еріх Марія Ремарк. Не менш імениті й дослідники творчості Золя, автори нарисів і монографій про нього - Генріх Манн, Анрі Барбюс, Луї Арагон, Іван Франко. «Його книги – гімни, що вічно оновлюють життя», - писав про Е.Золя І. Тургенєв. Книги Золя перекладені багатьма мовами світу.

Людмила Чупак, ЦБС Білої Церкви