Хто він, той святий Миколай, гість із неба, на якого так чекають діти? Легенда опівадає, що в дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та знедолених. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”. Після смерті батьків Миколай продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священником. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин – диких і свійських. Всім серцем любив дітей, і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.

В Україні з давніх-давен відзначали свято Миколая з особливим шануванням. Напередодні 19 грудня хлопці, один із яких був переодягнений Миколаєм, обходили двори з піснею.

Ой хто, хто Миколая любить!

Ішов Микола лужком, бережком.
Святий Миколай лужком, бережком…

Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому, святий Миколай,
Повсякчас помогай,
Миколай!

Ой хто, хто Його пам`ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло -
Охоронить душу й тіло
Миколай!

Ой хто, хто спішить в твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш нам в гріхи впасти,
Миколай!

Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім`я Твоє величати
На віки!

Вони роздавали подарунки дітям: цукерки, фрукти, горіхи тощо, а неслухняним залишали різку як перестрогу на майбутнє.

Подарунки від святого Миколая

В Україні діти з великим нетерпінням чекають 19 грудня. Напередодні свята вони пишуть листи до Святого Миколая, моляться до нього. У день перед святом згадують усі свої добрі й погані вчинки, зважують, чого більше: чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов`язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – різочку. Це – своєрідне попередження дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. Діти так чекають подарунків і вірять у прихід Святого Миколая, що навіть пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно.

У ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Дехто до подарунків отримує прив’язану символічну посріблену різочку – на згадку про те, що колись неслухняних дітей карали нею.

Традиційним печивом на цей день є тістечка-медівнички “миколайчики”, якими обдаровують дорослих і дітей.

Н. Наркевич. У ніч на Святого Миколая

Високо-високо в небі у ту ніч можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай.

Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро!

М. Чумарна. Микола

Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло вгорі.
Стала нічка темная – довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди –
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось –
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, –
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому – санки,
Кому теплу шапочку, кому – чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе –
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненькі –
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покине діточок у пітьмі ніколи –
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола…

З.Филипчук. І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю

Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах.
Приходив, не розбудив
Нікогісінько із нас.

…Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.

Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це ні тато,
Ні казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай,
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.

С. Майданська. Святий Миколай

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

М. Пономаренко. Миколай

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

Н. Наркевич. Лист до неба 

Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
Ми завжди були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоні маленькі
У молітві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: «Хлопці й дівчатка».

Г. Черінь. Лист до Святого Миколая 

Святий Миколаю!
Я Тебе чекаю!
Може, знати б Ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок!
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім – зайчика м`якого –
Сам вже вибери, якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
Із малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила…

Любий отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий….
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.

І. Савицька. У ніч святого Миколая 

Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блищать зірками,
Та Івасик ще не спить.

У голівці сонні мрії…
Хмари, небо, зорі, рай…
Білі ангели-лілеї,
А між ними – Миколай…

На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ…

Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон…

Народна мудрість

Як випаде великий іней – на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то чекай урожаю на озимину.
Морозний день – на урожай хліба й городини.
Хвали зиму після Миколи.